П`ятниця
29.03.2024
02.45.17
Вітаю Вас Гість
RSS
 
САЙТ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА
Головна Реєстрація Вхід
ПОКАЗНИКИ КОМПЕТЕНТНОСТІ »
Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 209

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Основні показники компетентності дошкільника-випускника у світі музики:

1. Обізнаність дитини з творами мистецтва. Вміє слухати музику. Визначає емоції та почуття, що їх вона передає. Має елемен¬тарні уявлення про інструментальні та вокальні твори, їх виконання. Впізнає окремі твори з класичної і народної спадщини (вітчизняної та світової). Проявляє інтерес до різних видів музики. Може назвати прізвища окремих композиторів. Розрізняє та обґрунтовує своєрідність музичних жанрів (пісні, танцю, маршу), може їх порівняти.

2. Здатність створювати музичний образ. Втілює у співах, рухах, музикуванні характер музики. Може співвіднести власне ви¬конання з виконанням фахівців. Творчо сприймає музичний образ, асоціює його з власними життєвими враженнями. Може дати тво¬рові цілісну характеристику. Розрізняє властивості звуку, засоби виразності (темп, висоту, динаміку).

3.Художньо-практична діяльність. Уміє у такт музики, гра¬війно, розкуто рухатися. Використовує виразні рухи, міміку, жести, ~ози, відповідні мелодії.

Володіє навичками гри на дитячих музичних інструментах. Уміє обирати музичний інструмент для певного ігрового сюжету. Виражає рухами емоційний стан, зміст танцю. Володіє елементарною танцю¬вальною технікою.

4. Дитяча творчість. Має досвід музичної імітації. Імпрові¬зує пісенний, ігровий, танцювальний образи. Вміє музично-пісенно-пластично оформити гру. Робить спроби творити музику. Дістає за¬доволення від самовираження в діях під музику.

Система педагогічної роботи з музичного виховання спрямова¬на на розвиток музичності дошкільника, його музичних здібностей, становлення всіх основних форм музичної діяльності - слухання музики, музичних рухів, співів, гри на дитячих інструментах та му¬зичної гри-драматизації .

Музичний репертуар має включати класичну музику різних епох та стилів, фольклор, сучасну музику. Педагог має створити умови, за яких дитина охоче долучатиметься до всіх видів музичної діяльності, братиме в них активну участь, не лише репродукуватиме запро¬понований дорослим музичний образ, а й намагатиметься імпровізу-зати, виявлятиме творчість. Розглянемо педагогічні умови, які найбільш сприятливі для кожного з означених видів музичної діяльності.

Співи. Лише позитивні емоції викликають у дитини бажання співати. Важливо правильно вибрати пісню. При цьому необхідно враховувати кілька моментів: активний словниковий запас дітей, їхні фізичні дані, музичний досвід, емоційний стан. Пісня має бути зрозумілою дітям, цікавою за змістом, з приємною мелодією, корот¬ким текстом, легкими для вимови словами.

Слухання. Діти мають слухати гарну музику, що сприяє радісно¬му настроєві, оптимістично налаштовує, збагачує життєвими вра¬женнями, запрошує до активних дій, закладає основи художнього смаку не лише на музичних заняттях, а й поза ними. Інструмен¬тальні п'єси та пісні у виконанні дорослих і дітей розвивають му¬зичні здібності. Особливого значення набуває використання педаго¬гом знайомих мелодій у поєднанні з новими. Бажано пропонувати дітям для прослуховування мелодії, що їх виконують на різних інструментах. Корисно інтеґрувати прослуховування музики з чи¬танням літературного матеріалу, розгляданням малюнків, різними ігоами та розвагами.

Музичні рухи. Старші дошкільники спроможні не лише відтворювати показані їм дорослими рухи під певну музику, а й пропону¬вати інші, музично обґрунтовані й доцільні. Важливо надавати їм можливість вправлятися у цьому вмінні, діставати від таких вправ задоволення. Можна варіювати інструкцію, пропонуючи дітям вико¬нувати рухи точно, чітко, по-своєму. Треба створювати умови для прояву дітьми вміння урізноманітнювати свої музичні рухи, ходити, бігати, стрибати.

Таночки. Рухи під веселу музику дають дітям задоволення, допомагають їм поступово розрізняти дво- і тричастинну форми музики. У таночках діти мають вправлятися у таких рухах: плесканні у долоні, хлопанні по колінах, притупуванні ногами, погойдуванні на двох ногах, біганні на носочках, стуканні підборами, почерговому виставлянні ніг, кружлянні, виконанні "пружинки", обертанні корпуса вправо-вліво, триманні рук на поясі, їх розведенні тощо.

Музичні ігри. Музична гра - кульмінація, емоційна вершина музичного заняття. Важливо не позбавляти малюків цієї радості, не обмежувати можливості кожної дитини побути у головній ролі. Якщо дошкільники активні, не намагаються усунутися від участі у грі, це свідчить про їхній психологічний комфорт, відчуття повноти життя, фізичного та емоційного добробуту. Важливо, щоб солістом був не лише дорослий, а й діти - учасники гри.

Дитячі святкові ранки. Завдання педагога - подбати про те, щоб святкові ранки були справжніми святами для дітей, а не концертами для дорослих або звітом для перевіряючих. Основою дитячого ранку має бути гра - веселе, захопливе дійство, а не жорстко реґламентована, організована й унормована дорослим діяльність. Не варто переобтяжувати святкову програму віршами й колективними танцями, доцільно передбачити можливість вільної музичної діяльності.

Музична діяльність має передбачати певну регулярність, часові межі, послідовність, вона має бути гнучкою, зорієнтованою на реаль¬ну життєву ситуацію, емоційний та фізичний стан дітей, базуватися на принципі добровільності. За кожною дитиною має бути право вибору, прийняття власного рішення, надання переваг комусь-чомусь. Практика давно підтвердила реальність і доцільність періодичного використання музичним керівником прийому запрошення на занят¬тя, для участі у грі, на танець лише за бажанням. Завдання доросло¬го полягає не в тому, щоб сказати: "Роби так, бо так треба", а в тому, щоб сама дитина сказала: "Я робитиму це тому, що хочу".

Головне в музичному розвиткові дошкільника - "занурити" його розмаїття музики, навчити "жити" нею, ознайомити з різними засобами виразності, образними рухами, навчити орієнтуватися у просторі, бачити себе серед інших, бути сприйнятливим до музики, вправним, оптимістично налаштованим. Чим старшим стає дошкільник, тим складнішими мають бути пропоновані йому музичні твори: якщо раніше домінували зображувальні моменти, то тепер потрібно підсилити виразні; якщо на попередніх етапах використовувалися невеликі за обсягом, прості за формою й музичними образами твори, то тт.-ер вони стають дедалі розгорнутішими та складнішими. Важли-і: використовувати музику в аудіо- відео-записах, вірші, художню грозу, діафільми-, діапозитиви з творами живопису, архітектури, скульп¬тури, декоративно-прикладного мистецтва. Дуже корисно відвідува¬ти з дітьми оперні та балетні вистави, концерти, музеї. За інтеґрацією різних видів мистецтва - майбутнє.

Сучасні науковці з дошкільного виховання А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик розглядають такі два види музичної діяльності, що їх здійснюють у дошкільному закладі. Перший пов'язаний із залученням дітей до мистецтва музики. Це слухання класичної і сучасної музики, заучування пісень і танців, оволодіння елементарними навичками гри на музичних інструментах. Означений вид діяльності вимагає певного рівня розвитку музичних здібностей, про які зазначалося вище.

Другий вид музичної діяльності пов'язаний з грою і художньою літературою, тобто це різного роду музичні ігри, змістом яких є художні тексти: ігри-драматизації у музичному супроводі, народні хороводні ігри зі співом, діалогами, рухами, дитячі оперні вистави за казками, розігрування українських народних пісень під музику та заняття під музичний супровід. Цей вид діяльності одер¬жав назву "музично-мовленнєва діяльність", тобто діяльність, по¬будована на основі відтворення дітьми змісту знайомих художніх творів у супроводі музики, розігрування художніх образів, які слугують засобом творчого самовираження дитини.

Отже, на думку науковців, музично-мовленнєва діяльність - один із видів художньо-мовленнєвої діяльності, що пов'язаний з вербалізацією музичних образів (у різних типах висловлювання), які сприймає чи відтворює дитина у різних способах музично-ритмічної активності. Формування культури художньо-естетичного сприй¬мання музичних творів, їх елементарного аналізу неможливе без участі мовлення. Водночас створені під впливом художніх вражень образи, втілені в будь-яких типах зв'язних висловлювань, збагачують мож¬ливості їх яскравого вираження в танцях, співах, музикуванні тощо.

Крім того, на кожному музичному занятті використовують музично-дидактичні ігри, які обов'язково передбачають і завдання з розвитку мовлення дітей. Музично-дидактичні ігри - це ігри пізнавального харак¬теру, спрямовані на збагачення та закріплення знань, пов'язаних з му¬зичною діяльністю, активізацією у словнику дітей назв жанрів музичних творів, музичних інструментів, нот, іграшок під музичний супровід.

Отже, взаємозв'язок музичної та мовленнєвої діяльності вихо¬вує в дітей естетичні піднесені почуття, розвиває музичний і по¬етичний слух, стимулює образне мовлення дітей, активізує мовлен¬ня й художньо-мовленнєву діяльність.

Кінцевим результатом музично-мовленнєвої діяльності в до¬шкільному закладі має стати сформована музично-мовленнєва ком¬петенція у дітей.

Музично-мовленнєва компетенція ~ це важлива складова ху¬дожньо-мовленнєвої діяльності, що відбиває глибинну емоційно-чут¬тєву, художньо-образну єдність музичних та мовленнєвих образів; взаємозбагачення, увиразнення як музичних, так і мовленнєвих спо¬собів образотворення дітей.

У музично-мовленнєвій компетенції віддзеркалюється рівень особистісного розвитку дитини, її художньо-музична навченість, розвиненість та рівень її мовленнєво-музичних здібностей.

Треба пам'ятати, що музична діяльність дітей дошкільного віку - це різні способи й засоби пізнання дітьми музичного мистецтва (а через нього - довкілля й самого себе), за допомогою яких здійснюється музичний і загальний розвиток.

 

Форма входу

Пошук

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Друзі сайту
Альтернативный текст
Оформление детских садов
Презентації для дітей